Вікно

полотно, акрил, бінти

90х90 см

Рік

2021

Вона жила в кімнаті без дверей — лише з вікном, розбитим на уламки часу. Через нього вона дивилася на світ, мов крізь калейдоскоп спогадів, яких ніколи не переживала. Кожен фрагмент скла був іншим: один пахнув дощем у Марракеші, інший шепотів про цвітіння сакури серед снігу в північній Японії, третій був крапкою у безмежності — саме там вона колись ступала босоніж у серце стихії Тихого океану.... Самотність її не мучила — вона розчинялась у тріщинах між реальністю та уявою. Вона торкалася скла пальцями, і світ у відповідь змінював кольори. А кольори — змінювали її настрій. Так вона мандрувала між світами, яких ніколи не було в дійсності, але які стали ближчими за будь-яку присутність. Аж одного ранку вона прокинулась, розсунула фіранки — і скло перетворилося на дзеркало. У ньому було лише її відображення. А за її спиною з’явилися двері…